В 1919 р Ешер вступає у Школу архітектури й декоративних мистецтв у місті Харлеме. Його вчителем там був художник Самуель де Мескіта, що зробив на хлопця величезний вплив (Ешер підтримував дружні відносини з Мескітою аж до 1944 р, коли Мескіта, єврей за походженням, був разом з родиною знищений нацистами).
На початку 1920 р. Ешер часто подорожує Італією. Там він уперше зустрічається з Джеттою Умікер, яка в 1924 року стає його дружиною. Подружжя жило в Римі до 1935 р., коли перебування в Італії, під контролем режиму Муссолін, стало для них важким.. Потім Эшери переїхали в Шато-д’О (Швейцарія).
У січні 1941 року, після початку Другої світової війни, Эшери повертаються в Нідерланди. З 1940 р. по 1970 р.вони жили в голландському місті Барн (Baarn). У липні 1969 р. Ешер створює свою останню гравюру на дереві — «Змії». Ешер помер 27 травня 1972 р. у своєму будинку в Ларені, на півночі Нідерландів.
Творчість Для сюжетів «класичних» творів Ешера характерне дотепне осмислення логічних і пластичних парадоксів. У комбінації з віртуозною технікою це утворює найсильніше враження. Багато графічних й концептуальних знахідок Ешера увійшли до числа символів XX століття й згодом неодноразово відтворювалися або "цитувалися" іншими художниками. Одним з найвидатніших аспектів творчості Ешера є зображення "метаморфоз", що фігурують у різних формах у багатьох роботах. Художник докладно досліджує поступовість переходу від однієї геометричної фігури до іншої, за допомогою незначних змін в обрисах. Крім того, Ешер неодноразово малював метаморфози, що відбуваються з живими істотами (птахи перетворюються в нього в риб та ін.) і навіть "одушевляв" у ході метаморфоз неживі предмети, перетворюючи їх у живих істот. Моріс Ешер одним з перших став зображувати у своїх мозаїчних картинах фрактали. Тільки через десятиліття вчені стали вивчати властивості цих фігур і за допомогою ЕВМ створювати те, що Ешер малював вручну.
Немає коментарів:
Дописати коментар