Будова ока

Очі головоногих молюсків і хребетних - один із самих складних "приладів", створених природою. У цих двох груп тварин незалежно один від одного виникли майже однаково влаштовані очі. Можна сказати, що природа зробила цей "винахід" двічі.  А як влаштовано людське око?

Райдужна оболонка – це частина переднього комплексу ока тварин і людини, розташована між порожниною склоподібного тіла і передньою камерою ока. Райдужна оболонка — тонка і рухома діафрагма із зіничним отвором в центрі; шляхом звуження і розширення його регулює надходження світла через зіницю на сітківку.

Зовнішній вигляд веселкової оболонки ока людини:

1 — зіниця;

2 — пігментний обідок;

3 — зіничний пояс;

4 — мале коло райдужної оболонки;

5 — контракційні борозенки;

6 — трабекула;

7 — крипти;

8 — циліарний пояс.

Сітківка – це внутрішня оболонка ока, що перетворює світлове роздратування в нервове збудження і здійснює первинну обробку зорового сигналу.

Схема сітківки ока людини:

1 — пігментний епітелій;

2 — шар палочкових (а) і колбочкових (б) клітин;

3 — зовнішня прикордонна мембрана;

4 — зовнішній ядерний шар;

5 — зовнішній синаптичний шар;

6 — внутрішній ядерний шар; 

7 — внутрішній синаптичний шар;

8 — шар нервових волокон;

9 — внутрішня прикордонна мембрана.

Жовта пляма – це місце найбільшої гостроти зору в сітківці ока хребетних тварин і людини; має овальну форму; розташовано проти зіниці, дещо вище за місце входу в око зорового нерва. У клітках Жовтої плями  міститься жовтий пігмент (звідси назва). У людини діаметр плями близько 5 мм.

1 — жовта пляма;

2 — диск зорового нерва; 

3 — вени сітківки;

4 — артерії сітківки.

Склоподібне тіло – це  прозора безсудинна драглиста речовина, що заповнює порожнину ока між сітківкою і кришталиком. Склоподібне тіло — частина діоптричного середовища ока, що забезпечує проходження

світлових променів до сітківки. Зі склоподібного тіла очей великої рогатої худоби виготовляють лікарські препарати.

Рогівка - це рогова оболонка, передня прозора частина зовнішньої оболонки ока, що є частиною його світлозаломлюючого апарату, оберігає око від пошкоджень і пилу.

Зіниця – це отвір у веселковій оболонці, через який в око проникають світлові промені. Залежно від освітленості розміри зіниці змінюються(від 1мм до 8 мм): він розширюється в темноті, при емоційному збудженні, больових відчуттях; скорочується на яскравому світлу.

Кришталик – це сочевицеподібне прозоре тіло (двоопукла лінза), розташоване усередині очного яблука, позаду райдужної оболонки, проти зіниці; частина світлозаломлюючого (діоптричного) апарату ока хребетних тварин і людини.